Школа раннього розвитку
Дитячий клуб «Лоло»
Київ 
 
228 - 98 - 19
 
 
Ми у соц-мережах: Детский клуб Лоло в Facebook    

Ваші маленькі генії

 Починаючи розмову про маленьких геніїв, мимоволі згадується одна стара анекдотична історія: 

 - Як там твої дітки?  
 - У обох все добре, дякую!
 - А скільки їм років?
 - Лікарю три, а юристу п’ять.
Вражаюче, чи нетак? Як часто ми – батьки, забуваємо про те, що мабутню професію дитини визначає не лише наше бажання. Вже в ранньому віці цим займаеться середовище, що оточує малюка та сприяє розвитку самих ранніх його здібностей. Яким же повинно бути середовище, що розвиває талановитих, впевнених у собі та гармонічно розвинених дітей? Рецепт простий, як і сама геніальність.

     Перша умова – природність та співробітництво. Ви ніколи не думали про те, що будь-який куточок вашої оселі являє багато можливостей для розвитку малюка? Наприклад кухня: на столі можна викладати узори, використовуючи макарони або крупинки, на холодильнику складати слова з магнітних букв. У ванній можна не лише вправлятись у лічбі, але й знайомитись з фізичними властивостями предметів. А в кімнаті вигадати казкове місто, де є цирк, супермаркет, артстудія, йде будівництво мегаполісу та багато іншого. Дуже важливо, щоб все розвивльне середовище нагадувало б єдиний злагоджений механізм, в якому батьки співробітничають з дітьми. Задача дорослих – підтримувати інтерес дітей в той момент, коли він виник, використовуючи всі можливі елементи середовища. Зацікавте малюка, активізуйте його цікавість, покажіть, що і як можна зробити, а вже варіанти вирішення він знайде сам. Однак, не перестарайтесь: створення розвивального середовища не повинно нагадувати рекламний ролик, глядачем якого є дитина. Весь розвиток закінчується, як тільки починаеться напружене очикування швидких результатів, і висуваютсья конкретні вимоги.
Для того, щоб вимоги поєднувались з можливостями дитини, батькам бажано розставляти вікові акценти, тобто навчитись орієнтуватись в послідовності періодів розвитку малюків. Послідовність ця у всіх дітей однакова, а ось вік, в якому діти освоюють нові знання, вміння та навички – різний. Так, голвоне до двох-трьох років – розвиток крупних та дрібних рухів, дії з предметами, накопичення тактильного досвіду. 
У віці від двох до п’яти дитина активна в оволодінні мовленням. Використовуйте цю можливість для створення середовища, яке б розвивало гарну та грамотну мову, навчання читанню. Елементами розвивального середовища  для дітей трьох-шести років можуть бути всі предмети, які можна використовувати в рольовій грі. В цьому віці рольова гра слугує помічником не лише у навчанні математиці, читанню, письму. Вона навчає малюків будувати свої відносини із однолітками, що не менш важливо для подальшої адаптації в колективі дитячого садка або школи. 
Розвиваюче середовище у багатьох батьків чомусь автоматично асоціюється з цифрами, буквами та енциклопедичними знаннями. Зустрічаються родини, в яких діти буквально нашпиговані інформацією, а ось час, коли оволодіння самими простими вміннями та навичками відбувається легко та невимушено, втрачений. Такі діти дуже часто до п’яти років не вміють зав’язувати шнурків, не знайомі з ножицями та не можуть впіймати м’яч. Тому в організації розвивального середовища важлива й третя умова – гармонійність. Будь-яка інформація швидше запам’ятовується в русі. Слід також відмітити, що всяке запам’ятовуваня у дошкільному віці тісно пов’язане з емоціями. Намагайтесь тримати мажорну тональність. 
     Систематична мінливість є четвертою умовою. Якщо ровитком займатись постійно, а не час від часу, то такі дії дитини, як думати та знаходити рішення, стануть звичкою дитини. А це, погодьтесь, великий крок вперед. Дитина дуже швидко змінюється. Середовища, яке створюють дорослі, повдинно встигати за нею. Змінюйте використанні ігр та розвивальних посібників в залежності від інтересів та потреб млаюка. 
І, накінець, самою головною умовою розвитку виступає індивідуальінсть. Не наздоганяйте чужих перемог: сина подруги, що швидко читє в свої три роки, або донька сестри, що вміє в п’ять років грати на піаніно. В кожної дитини свій шлях та темп оволодіння навичками. Якщо будь-яке заняття не викликало цікавості у вашого малюка, відкладіть його на потім. Вмійте зробити крок вперед та почекати. Частіше хваліть дитину, а також стимулюйте його родити це по відношенню до інших.
Розумійте, що підтримувати умови розвиваючого середовища в постійній рівновазі допомогає батьківська любов, розуміння та терпіння. Погляньте турботливими очима на вашу дитину, послухайте, про що говорить ваше серце та спробуйте розкрити в ному генія.


Методист дитячого клубу „Лоло”,
Педагог-психолог Тетяна Рязанцева